З’ЄЗУЇ́ТИТИ, ЧУ, ТИШ,
З’єзуї́тити, чу, тиш, гл. Сдѣлать подобнымъ іезуиту. З’єзуїчені попи. К. ПС. 97.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 150.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
З’ЄРЕТИ́ЧИТИ, ЧУ, ЧИШ, →← З’ЄДНО́ЧИТИ, ЧУ, ЧИШ,